Їй-богу, страшно в цьому світі жить,
щодня на хліб насущний заробляти
ціною честі й совісті — заплати
такої нам настарчить кожна мить.
Їй-богу, страшно в цьому світі жить,
коліна гнути, йти у незбагненне
і відчувати в поривах шалене
те, що стоїть, як правда, на межі.
Їй-богу, страшно в цьому світі жить.
- Наступний вірш → Василь Барка – Рай
- Попередній вірш → Василь Стус – Пахло весною і прілою глицею