Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Василь Стус – З надвечір’я визирає ніч

Василь Стус – З надвечір’я визирає ніч: Вірш

З надвечір’я визирає ніч.
Виповнився, визрів ярий обрій.
Не колишеться.
Не мріє.
Не струмить…
— Добрий вечір!
— Доброго здоров’я!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Стус
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – З надвечір’я визирає ніч":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Стус – Другові
  2. Василь Стус – І в лісі гноми пружать ніч зухвало
  3. Василь Стус – Лискучі рури власним сяйвом сліпнуть
  4. Василь Стус – Ніч блукає, наче кінь стриножений
  5. Василь Стус – І ніч ночей, і стогін паровозів
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – З надвечір’я визирає ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.