З нами тільки ранок і весна
тільки нею душу возвеличим,
ставши край тужливого вікна,
кличем, кличем, накликаєм, кличем.
Відійдіть, видіння літ забутих,
геть ступайте, чари днів земних.
Пан-Господь стоїть в зелених путах,
що собі каплицю сам воздвиг.
- Наступний вірш → Василь Стус – Пильнуй свій дух, коли реве літак
- Попередній вірш → Василь Стус – І не пора
(Оцінок ще немає)