Василь Стус – Заходь за край, душе безмежна: Вірш

Заходь за край, душе безмежна.
Заходь за край, заходь — за край!
Не бережи нас, обережна,
а смерті — дай, як сяйва — дай!
Нас нахиляє в божевілля
невідворотна ця доба.
Кричить зоря, як породілля,
з страпатої душі раба.
О вирвись, залишивши вирву
у грудях, і роздмухай грань
моїх самопротистоянь
і дай напитися з потиру.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Заходь за край, душе безмежна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Заходь за край, душе безмежна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.