Закружляли вітри в деревах:
від коріння до крон
вороніє пограбіла тиша.
Від коріння до крон
напина вона жил крижаних
мертвий морок морозний.
Охрипли вітри
і сороки
скрипучими криками
сколюють віття сухе.
І
Закружляли нічні дерева.
І від крон до коріння,
від коріння до крон
надимається поніч глуха.
Будуть падати зорі.
Всює ніч опадатиме небо.
І ростиме земля
До зірок, до небес, до світань.
Закружляли вітри.
- Наступний вірш → Василь Стус – Ближні – ворони, а сосни – дальні
- Попередній вірш → Василь Стус – Ласкаво-хвора пісні суть
(Оцінок ще немає)