Василь Стус – Живи – і жди: Вірш

Живи — і жди. Колись воздасться
за роки довгих сподівань,
коли собак ухопить трясця,
коли душа вже нежива
про гнів забуде і про радість.
Спасибоньки — радянській владі
за те, що сива голова…
Відвірилося вже навіки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Стус – Живи – і жди":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Стус – Живи – і жди: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.