Зими убогий маскарад
притлумив сон життя.
На стільки кривд і стільки правд
одного вороття
замало буде. Чорний дріт
вишивано ухрест.
А вічність вічний творить міт
плачів, хоралів, мес.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Про український секс
- Попередній вірш → Василь Стус – Дякую, Господи, – чверть перейшла
(Оцінок ще немає)