Вірші класиків > Василь Стус: Вірші > Сторінка 17

Василь Стус: Вірші - Сторінка 17

Список віршів:

  1. 0
    Василь Стус – Задивляйся в пітьму
  2. 0
    Василь Стус – Поет – мов дзвін, акумулятор тиші
  3. 0
    Василь Стус – У Святошині весна
  4. 0
    Василь Стус – Вологі зорі дивляться згори
  5. 0
    Василь Стус – Забудься. Стань. І зачекай мене
  6. 0
    Василь Стус – Стовбури сосон – як стогони білі
  7. 0
    Василь Стус – Земля – хитлива і плавка
  8. 0
    Василь Стус – Розцвів тюльпан і душу втішив
  9. 0
    Василь Стус – Мій навіжений Боже
  10. 0
    Василь Стус – Ця вицілувана земля
  11. 0
    Василь Стус – Будуй корабель, бо усохла ріка
  12. 0
    Василь Стус – О як він прагнув
  13. 0
    Василь Стус – Між галичі й сорок калини кущ поник
  14. 0
    Василь Стус – Зелена ряска на жовтавих лапах
  15. 0
    Василь Стус – Дорого дороги, дорого мети
  16. 0
    Василь Стус – Три дороги довкруги
  17. 0
    Василь Стус – Спішу до тебе навмання
  18. 0
    Василь Стус – Я нині встав спередодня
  19. 0
    Василь Стус – Світанок стиг на сході, неначе мертвий птах
  20. 0
    Василь Стус – Ця калабаня, ця іржа і гниль
  21. 0
    Василь Стус – Обрав ти для багаття темну ніч
  22. 0
    Василь Стус – Мій янголе, моя любове
  23. 0
    Василь Стус – Трамваї, гроші і серця
  24. 0
    Василь Стус – Іди – не помічаючи одмін
  25. 0
    Василь Стус – А ти стоїш. І закут мій грубезний
  26. 0
    Василь Стус – Затягнулося ряскою й мулом
  27. 0
    Василь Стус – І оступила душу ніч безмежна
  28. 0
    Василь Стус – Ходім, допоки сонце ще за хмару
  29. 0
    Василь Стус – Ти чуєш голоси
  30. 0
    Василь Стус – І два світи постали обіруч
  31. 0
    Василь Стус – І ось вона, оця глуха душа
  32. 0
    Василь Стус – Уже – я рідний паділ розпрокляв
  33. 0
    Василь Стус – Усе, що думалось, минеться
  34. 0
    Василь Стус – І не син і не муж і не батько ні брат
  35. 0
    Василь Стус – Тож не дивуй мені
  36. 0
    Василь Стус – Білу-білу льолю подимає жар