Ступає ніч ногами бурими
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами,
Блищить очей твоїх овал.
А я стою з думками хмурими,
Досада смутку додає:
Чому від мене абажурами
Прикрила сяєво своє?
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Чадра
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Вказівка музи
(Оцінок ще немає)