Вірші класиків > Василь Симоненко: Вірші > Василь Симоненко – Абажури

Василь Симоненко – Абажури: Вірш

Ступає ніч ногами бурими
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами,
Блищить очей твоїх овал.

А я стою з думками хмурими,
Досада смутку додає:
Чому від мене абажурами
Прикрила сяєво своє?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
0 Василь Симоненко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Абажури":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Симоненко – Нудний карнавал
  2. Василь Симоненко – Містикові
  3. Василь Симоненко – Стільки в тебе очей
  4. Василь Симоненко – Злодій
  5. Василь Симоненко – Між думками зчинилися галас і бійка
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Абажури: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.