Влетіла Мошка в око до Вола
Та й Богу душу, звісно, віддала.
Побачила здивована Коза,
Як з ока у Вола скотилася сльоза.
Тепер вона все ходить та гадає:
— Чому так Віл за Мошкою ридає?..
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Балакучий ліхтар
- Попередній вірш → Василь Симоненко – На мене Пес отой досаду наганя
(Оцінок ще немає)