Стоять в блокноті два ініціали,
Під ними рими губляться в рядках,
То не для того, щоб тебе не взнали
І запитали в мене: «Хто така?»
Не від людей я сором свій ховаю,
Убогу душу не від них таю,
А сам від себе, бо тебе кохаю,
Хоч ти й не варта на любов мою.
