Флегматично зима тротуаром поскрипує,
Фантастичні плете казки,
Позіхає десь під білою липою,
На шибки покладе мазки.
Вкриє землю габою сріблястою,
І є напруженій тиші нічній
Світ здається чарівною казкою,
Нерозгаданим плетивом мрій.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Кривда
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Ошукана могила
(2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)