Василь Симоненко – Гей, мовчать діброви: Вірш

Гей, мовчать діброви
На краю села.
Вечір сивобровий
Роси вистила,

Бризкає туманами
З темної ріки,
Десь понад лиманами
Загули жуки.

Все спокійно. Тиша,
Тільки крізь туман
Молодістю дише
Голосний баян.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Гей, мовчать діброви":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Симоненко – Гей, мовчать діброви: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.