Годинник бідкався: «Здоров’я препогане.
А що ж то скоїться, як цокать перестану?
Це ж Час зупиниться!
І Всесвіт пропаде!
Ой-ой, біда! Рятуйте мене, люди, —
Без мене ж і для вас життя не буде…»
Давно Годинник той лік часу не веде,
А Час іде!
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Усе на світі бути може
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Камінь
(Оцінок ще немає)