Вірші класиків > Василь Симоненко: Вірші > Василь Симоненко – Гуцало

Василь Симоненко – Гуцало: Вірш

Я їхав. Я йшов. Потім рачки ліз.
Мене це пекло і мучило.
А потім до дядька скочив на віз:
— Вези! Бо прославлю! Гуцало.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Симоненко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Гуцало":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Симоненко – Злодій
  2. Василь Симоненко – Скільки хникають вже коханці
  3. Василь Симоненко – Повернення
  4. Анатолій Камінчук – Їхав равлик
  5. Василь Симоненко – Пісня (Що ярами глибокими, степом та лісами)
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Гуцало: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.