Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу: Вірш

Іду, не хрестячись, в дорогу —
Я віру прадідів забув.
Коли б я вірить став у Бога,
То Бог на тебе б схожим був.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.