Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу: Вірш

Іду, не хрестячись, в дорогу —
Я віру прадідів забув.
Коли б я вірить став у Бога,
То Бог на тебе б схожим був.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.