Люди часто живуть після смерті:
Вріже дуба, а ходить і їсть,
Перепродує мислі подерті
У завулках тісних передмість.
Гилить зуби, дає поради,
Носить лантухи настанов,
Підмічає серйозні вади
У діяльності установ.
Не втомляється спати і жерти,
На милицях за часом біжить.
Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить.
