Маячать у вітринах манекени,
Вовтузяться на лавах сторожі.
І полохливо дивляться на мене
їх очі неспокійні і чужі.
А я іду по вулиці сонливій —
На біса тут компанія шумна,
Коли в усмішці лагідно щасливій
У мене на губах — весна.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Кривлякам
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Ви плачете? У вас, напевне, горе
(Оцінок ще немає)