«На мене Пес отой досаду наганя, —
Осел у стайні мовив до Коня, —
Нащо нам сторожі? Дали б мені свободу,
То я б нізащо не поліз у шкоду!»
А Кінь йому сказав: «Пора б тобі збагнуть,
Що то тебе від Вовка бережуть!»
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Чи додумається
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Молот
(Оцінок ще немає)