Не бажаю я нічого, хочу тільки одного:
Стуку серця дорогого біля серденька мого.
Хай мене, немов пилину, носить доля по землі.
Подаруй мені хвилину — і забудуться жалі.
І минуле зле розтане, ніби привиди сумні,
І лице твоє кохане буде сяяти мені.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Сниться мені невідома Італія
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Цвіла ромашка в полі на межі