Небо зорі у воду сіє,
Я у пригорщу їх ловлю…
Де знайти я слова зумію,
Щоб сказать, як тебе люблю?
Чим кохання своє я змірю,
Щоб невіру в тобі убить,
Коли іноді й сам не вірю,
Що я здатний отак любить?..
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Вовк-миротворець
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Вже день здається сивим і безсилим
(Оцінок ще немає)