Вірші класиків > Василь Симоненко: Вірші > Василь Симоненко – Осінь

Василь Симоненко – Осінь: Вірш

Осінь. Довгі дощі, тумани,
На асфальті вода і бруд.
Одинокі гіганти-крани
Не цікавлять промоклий люд.
Тільки джаз в ресторані гримне,
І кривлюсь я, гидую і п’ю.
Баба-осінь ридає нестримно
У спустошену душу мою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Симоненко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Осінь":

Читати схожі вірші:

  1. Марія Познанська – Осінь наша, осінь
  2. Михайль Семенко – Осінь
  3. Василь Симоненко – Чи додумається
  4. Богдан Кравців – Остання осінь
  5. Анна Волинська – Осінь, осінь
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Осінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.