Олесю Каліхевичу
Сидів Олесь,
задуманий і грізний,
дививсь на сад
в розчинене вікно,
не помічав,
що вже година пізня,
що лекції
закінчились давно.
Та й де там бачить,
що навкруг робилось,
яка година
нині постає,
коли Олесю
Оля полюбилась,
найкраща з тих,
які на світі є!
