На Грубу Дрова затаїли злобу
І вирішили добре припекти
Оцю не раз обсмалену особу.
Не довго думали, вхопилися за діло.
Ну й що ж? Нічого. Погоріли…
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Причина успіху
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Усе на світі бути може
(Оцінок ще немає)