Василь Симоненко – Прости мені, земле, дурість мою: Вірш

Прости мені, земле, дурість мою.
Прости, коли щось не вмію.
Я дурість ледачу працею вб’ю,
Під зливою дум змужнію.

Літа не чекають. Мій шлях нелегкий,
Спішу все пізнать і збагнути.
Прости мені, земле, коли не такий,
Як треба синам твоїм бути.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Прости мені, земле, дурість мою":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Прости мені, земле, дурість мою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.