Василь Симоненко – Ранок: Вірш

Ніч безсонна,
довга й монотонна,
ще й тягуча, ніби тишина.
Місяць сів,
мов кіт, на підвіконня:
темряву, як мишу, умина.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Ранок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Ранок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.