Вірші класиків > Василь Симоненко: Вірші > Василь Симоненко – Ридає ранок на холоднім бруку

Василь Симоненко – Ридає ранок на холоднім бруку: Вірш

Ридає ранок на холоднім бруку,
І зойки переляканих гудків
Таять в собі незрозумілу муку.
І тисячі стривожених підків
Привично крешуть об камінні плити
Попід німими зводами домів.
І місто, холодом і втомою залите,
Ліниво корчиться у електричнім сні,
І вже його не в силах розбудити
Досвітні ті безпомічні вогні…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)
0 Василь Симоненко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Ридає ранок на холоднім бруку":

Читати схожі вірші:

  1. Дмитро Чередниченко – Ридає день, як горобина ніч
  2. Василь Симоненко – Ранок
  3. Павло Тичина – Гаптує дівчина й ридає
  4. Василь Симоненко – Чи додумається
  5. Василь Симоненко – О земле з переораним чолом
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Ридає ранок на холоднім бруку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.