Казна за що усі люди,
Де б я тільки не ступив, —
Дорікають мене всюди…
Я ж нічого не робив!
Обіймав собі посаду,
Був завклубом років два,
Їздив навіть у бригаду
В тому році на жнива.
Говорив культурні речі,
Клуб щоденно відчиняв
І терпляче кожен вечір
Наодниці там куняв.
А тепер я від скорботи
Зовсім спокій загубив…
За що вигнали з роботи?
Я ж нічого не робив!
