Видно, скоро сконає мій розум,
Дожевріють останні думки,
І замінять і тугу, і сльози
Добродушні міщанські смішки.
Видно, скоро зійду з роздоріжжя
На легеньку протоптану путь.
І любитиму гроші і їжу,
Буду жити, як інші живуть.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Розвели нас дороги похмурі
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Покара
(Оцінок ще немає)