Коли в пітьмі заблудить місяць срібний,
Йдучи у чисте поле на жнива —
Ударить бубон голосно і дрібно,
Зітхне баян і тихо заспіва.
Біжу я в клуб — чому біжу, не знаю,
А в клубі стану в темному кутку
Та й задивлюсь, як дівчина кружляє
В нестримному веселому танку.
І серце стука, ніби у відчаї,
І чимсь мене зачепить за живе
— Чому вона не ходить, а літає,
Чому як пройде — наче пропливе?
І сині очі, ніби дні весняні,
Таку надію гріють молоду…
Хіба ж я знав, що дівчині в коханні
Зізнався друг мій вчора у саду.
