Василь Симоненко – Ти питаєшся, матусю: Вірш

Ти питаєшся, матусю,
День при дні,
Чи я скоро повернуся
А чи ні.

Чи зігрію твою хату,
Як прийду,
Та чи довго тобі ждати
Молоду.

Повернуся, рідна, скоро
До села,
Де життя в біді і в горі
Провела.

І любити тебе буду,
Як завжди,
Пригорну тебе на груди
Молоді.

Привезу дрівець із лісу,
А в хліві
Поладнаю ясла, лісу
Для трави.

Привезу хлібів рум’яних
Принесу води,
А невісточки, кохана,
Ти не жди.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Ти питаєшся, матусю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Симоненко – Ти питаєшся, матусю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.