Вірші класиків > Василь Симоненко: Вірші > Василь Симоненко – Упала ніч

Василь Симоненко – Упала ніч: Вірш

Упала ніч така важка і чорна,
Холодні роси вимили траву.
Ніхто мене до серця не пригорне
І не розвіє злісну темряву.

Не упадуть на груди пишні коси
І не торкнуться руки теплих пліч…
Далеко пугач квилить і голосить
У непробудну ніч.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Симоненко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Упала ніч":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Симоненко – Безсонна ніч
  2. Василь Симоненко – Ранок
  3. Володимир Підпалий – Елегія про одну ніч
  4. Василь Симоненко – Брама
  5. Василь Симоненко – Ніч в озері
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Упала ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.