В мене усе в родоводі ясно,
Не треба в архівах збивати пил:
Перший мій предок – то раб нещасний,
Що впав під бичем без сил.
Упав, передавши обиду
Нести нам крізь млу століть.
Та й нині його піраміда
Над Нілом в пісках стоїть.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Всі «образи» й «кривди» до одної
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Муза і редиска
(Оцінок ще немає)