В житті є світоч в кожної людини.
Одним — це купа злота, іншим — влада,
той мріє про гарем, сей — про посаду.
Лише мені зруйновано святиню:
хоч на годину, хоч на мить єдину,
прилинь до мене, душе ідеальна!
До завтрього така дорога дальня,
а чи й сьогодні бути десь повинна.
Інакше я не клекотів би виром,
заліг би в баговинні, де тепліше.
Так просять тільки Бога, коли віру
бояться в нього втратити. Прилинь же!
Прилинь до мене, ідеальна душе!
Я вірити у тебе хочу й мушу!
