Все було. Дорога закричала,
Блиснули байдужі ліхтарі.
Ти пішла від мене до причалу
І згоріла в полум’ї зорі.
Вибухали дні незрозуміло,
І життя котилося моє…
Але там, де ти тоді згоріла,
Кожен ранок сонце устає.
- Наступний вірш → Марічка Ясен – Закон про п’ять колосків
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Перший
(Оцінок ще немає)