Василь Симоненко – Я досхочу напився милої отрути: Вірш

Я досхочу напився милої отрути,
Я натомився від гарячих слів.
О, скільки довелося пригорнути
Довірливих і каверзних голів.

Але тепер вони усі на грані,
Де дійсність перетворюється в сни,
І в спогадах, неначе на екрані,
Проходять тінями холодними вони.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Симоненко – Я досхочу напився милої отрути":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Симоненко – Я досхочу напився милої отрути: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.