Я тут один, мов у чужому краї,
Ніхто мене, як друг, не привіта.
Постійно туга щире серце крає
І самота постійно огорта.
Чужі мені ці ідоли надуті,
І псалми їм складатиму не я,
Бо не втонула в пошлій каламуті
І не заснула молодість моя.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Іду, не хрестячись, в дорогу
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Так пройде все
(Оцінок ще немає)