За іншим ти у віршах сумувала,
Холодні очі в нього і русявий чуб.
Та щастя з ним ти не зазнала,
Твої вуста його не знали губ.
Але любов тебе не поборола:
Ти горда й сильна, серцем молода,
Бо все росте, бо все цвіте навколо,
Бо кров твоя — жива вода.
Ну що ж — і я зумію стримать сльози,
Любов в душі замкнути на замок.
Хай сам — я все ж піду назустріч грозам
(Лиш пролунає відправний гудок).
