Загубив роззява м’яч,
Сів на горбику — і в плач,
Із очей на білі щоки
Так і ринули потоки:
— Де мій м’яч? Де мій м’яч?
Я не знаю, де мій м’яч?..
Я не знаю, де мій м’яч!..
І сміються Вітя й Слава:
— Ех ти, плакса! Ех, роззява!
Не ридай і не кричи —
Ти ж розсівся на м’ячі!..
- Наступний вірш → Василь Симоненко – До суєсловів
- Попередній вірш → Василь Симоненко – У душі моїй
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші