Пристал ко мне нищий дурак…
А. Блок
Шапку дід поставив на коліна.
— Змилуйтеся, — жалібно веде…
Хто мине, а хто копійку кине
Й з видом благодійницьким пройде.
Підійду, хай дивляться прохожі…
— Родичі з тобою, діду, ми!
Забери, будь ласка, в мене гроші,
На додачу молодість візьми.
Йди собі і десь поснідай нишком,
Я ж прийму отут твої діла…
— Дайте, люди, ласки мені трішки,
Крапельку вділіть мені тепла.
Заховайте мідяки в кишені,
Золота добудьте із душі —
Болі в серці у моїм скажені,
Поможіть мені, товариші!
Мабуть, всі б від реготу помліли,
До крові б кусали кулаки:
Бач, мовляв, до чого знахабніли —
Ласки захотіли жебраки!
Хай трясли б мене, як дику грушу,
Був би я щасливим все життя,
Коли б ти в мою голодну душу
Кинула копійку співчуття.
