Зимовий вечір,
Закуривши люльку,
Розсипав зорі,
Неначе іскри,
Пустив хмарки,
Мов кільця диму,
І, проскрипівши чобітьми,
Шепнув морозам,
Щоб готували вікна,
Ліси вбирали
У білий іній
Та готували
Йому постіль.
- Наступний вірш → Василь Симоненко – Осінь
- Попередній вірш → Василь Симоненко – Фіалки
(Оцінок ще немає)