Вергілій – Енеїда: Вірші

Давньоримський поет Публій Вергілій Марон (70—19 рр. до н. е.) вивчав у юності чимало загальноосвітніх дисциплін. Проте одна з них – давньогрецька література – зачепила юнака за живе і врешті він створив свій шедевр – як відповідь давньогрецькому поету Гомеру. Мова про поему «Енеїда».

До наших днів твір дійшов в урізаному вигляді. Автор вважав поему недосконалою і перед смертю хотів її спалити. Проте друзі відмовили його від такого вчинку. Натомість з тексту були видалені всі фрагменти, які Вергілій вважав недосить гарними.

«Енеїда» водночас є захоплюючим пригодницьким твором і поемою, яка демонструє виконання громадського обовʼязку. Головний герой проходить шлях від нищівної поразки (загибель Трої) до заснування великого міста, яке стане новою батьківщиною для нього та його нащадків. Він протистоїть навіть богам – Юнона переслідує троянців і намагається перешкодити заснуванню Риму.

Написаний твір пишномовно, адже на його сторінках іде мова про заснування Риму – в уявленні сучасників поета це була столиця світу. У ньому багато згадок не лише про богів, але й про реальні історичні події, наприклад, згадується про те, що римлянам судилося зруйнувати Карфаген.

«Енеїда» перекладалася і переспівувалася багатьма поетами світу, зокрема такий переспів став найвідомішим твором Івана Котляревського.