Знову осінь, люба осінь,
Чарує нас вона.
То — зеленаво-жовта, то червона,
А то — брунатно-золота.
То дощик накрапає,
То стелеться туман,
То небо — синє-синє
Й прозора чиста даль.
Кружляє сонна мушка,
Дзижчить: “Прощай, прощай…”
А журавель курличе в небі:
“Лечу в далекий край…”
Природа завмирає,
Останні теплі дні.
І холоду, і сніговіїв
Ми вже в передчутті.
