Віктор Баранов – Дзвони Чорнобиля: Вірш

Поворожи мені на вранішній зорі,
Чи на сузір’ях, де найкраще видно приму,
Чи на сосновій чорній репаній корі,
Де знак запікся від чорнобильського гриму.

* * *

Веди мене, Музо, по всій Україні веди —
Стоїть вона, бідна, у зашморгу атомних станцій.
Молімося ж, Музо, за неї увечері й вранці,
Заступнице-доле, від неї косу відведи!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віктор Баранов – Дзвони Чорнобиля":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Віктор Баранов – Дзвони Чорнобиля: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.