Віктор Кордун – Коли речі розкриваються: Вірш

Коли речі раптом
розкриваються в себе
на всю свою незглибимість
я заплющую очі
і притискаю до тіла руки —
я надсилком здержуюся
щоб лишитися цілим

А вони —
лише безпорадні дзеркала
поставлені одне проти одного
що самі розкриваючись
входять одне в інше
і раняться

Ці речі
які саморозкриваються
колись вони захоплять мене
зненацька

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віктор Кордун – Коли речі розкриваються":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Віктор Кордун – Коли речі розкриваються: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.