Вірші класиків > Віктор Кордун: Вірші > Віктор Кордун – Погоня

Віктор Кордун – Погоня: Вірш

То вже тікає не косуля, –
то свище між дерев
рогатий вітер.
А смерть слідом петляє
на чотирьох тремтливих ніжках
в сполоханому руні.
Вовки відстали,
і продовжує погоню
із останніх сил
дух вовковийний,
вирвавшись із тіл.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Віктор Кордун
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Віктор Кордун – Погоня":

Читати схожі вірші:

  1. Віктор Кордун – Степ
  2. Віктор Кордун – Тиша
  3. Віктор Кордун – Український вертеп
  4. Віктор Кордун – Ця ніч
  5. Віктор Кордун – Свято води
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Віктор Кордун – Погоня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.