Спростуй чутки, позбавлені підстав,
Що, люблений, нікого ти не любиш
І спадщину, що від батьків дістав,
Ганебно так, так нерозважно губиш.
Жорстокий вороже, в добрі своїм
Вдаєшся ти до нищення й розбою, —
Ти люто батьківський руйнуєш, дім,
Що мусив буть поновлений тобою.
Змінися сам, тоді змінюсь і я.
Чи треба ліпшого любові дому?
Ласкавий будь, як зовнішність твоя,
І стань господарем у домі свому.
Змінись — таж любиш ти мене, відай, —
І синові свої скарби віддай.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Ти приклад подаєш мені поганий
Зневагою любові й доброти.
Пишатись можеш тим, що ти коханий,
Та ясно всім, що не кохаєш ти.
Свій ворог безпричинний, безстроковий,
З ненавистю, помітною усім,
Руйнуєш ти себе, немов спадковий,
Давно вже не обновлюваний дім.
Зміни свої думки, зневаги повні,
І ти когось коханою назвеш.
Будь ніжний серцем, як прекрасний зовні,
Будь милосердним, доки ще живеш.
Нехай краса живе не тільки нині,
А стане ще прекрасніша у сині.
Переклав Олександр Грязнов
