Вільям Шекспір – Сонет 111 – Їй дорікай, моїй злочинній долі: Вірш

Їй дорікай, моїй злочинній долі,
Богині, винній у моїх гріхах, —
Це жебрав я з її лихої волі
На людних стовпищах і на шляхах.

Мій труд тавром ліг на мою істоту,
Як знак ганьби на чоло байстрюка.
Я ремеслом позначений достоту,
Як чорна сажотрусова рука.

Допоможи мені позбутись бруду,
Гіркотою зцілитись від хвороб.
Гірке гірким вважати я не буду,
Яке вже покарання не було б.

Твоєї ласки серце прагне, цебто —
Єдиних ліків за його рецептом.

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

Заради мене Долю насвари,
Що винна у моїх негідних вчинках,
Бо від нестатків, що не говори,
Залежить і публічна поведінка.

Фарбар не приховає ремесло.
Так і мене приховане заняття
Незмивною ганьбою одягло.
О, поможи позбутися прокляття!

Я згоден, як терплячий пацієнт,
Всі приписи й рецепти поважати,
Не розбивати пляшечки ущент
І гіркоту гіркою не вважати.

Жалій мене, мій друже. До життя
Мене вернути здатне співчуття.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 111 – Їй дорікай, моїй злочинній долі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 111 – Їй дорікай, моїй злочинній долі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.