Вільям Шекспір – Сонет 118 – Ми вдаємось до гострої приправи: Вірш

Ми вдаємось до гострої приправи,
Щоб гіркотою розпалити смак,
Аби збудить нудоту, п’ємо трави
І від недуг лікуємося так.

Твоїх розкошів я любовних повен,
Задумав теж зажити гіркоти;
Собі вигідних прагнучи умовин,
Отак, без видимих причин, злягти.

Від вигадок любовних і лукавих —
Від лікувань того, чого нема,
Хворобам я уліг, що уникав їх.
І ліки п’ю уже не жартома.

Та зрозумів я: в ліках тих трутизна
Болящому, що вроду твою визнав.

Переклав Дмитро Паламарчук

* * *

Щоб з апетитом їжу проковтнути,
Гірку приправу в неї додають.
А хворі, щоб позбутися отрути,
Гидку гіркоту для блювоти п’ють.

Отак і я, наситившись красою,
Перебував у роздумах гірких
І довго лікувався гіркотою
Своїх образ і сумнівів тяжких.

Я став передбачати ті недуги,
Котрих нема, і врешті їх відкрив.
Шукав рятунку в ліках недолугих,
І гіркоту собі на шкоду пив.

Та зрозумів: безглузде лікування,
Якщо хвороба ця – моє кохання.

Переклав Олександр Грязнов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Вільям Шекспір – Сонет 118 – Ми вдаємось до гострої приправи":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Вільям Шекспір – Сонет 118 – Ми вдаємось до гострої приправи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.