Не тішся, часе, що мене схилив;
Нові твої і піраміди, й храми
Це — давнина, в якій немає див, —
Нове вбрання з старими вже латками.
Наш вік — малий. Здається через те
Старий той одяг нині — як новий нам.
Ми віримо, із наших рук росте,
Що узяли ми в прадідів у винайм.
Не йму тобі я віри, не вража
Сучасне і минуле, та й не диво:
Твої ж літописи й архіви — лжа,
Я у ти нам відновлюєш хапливо.
Я зневажаю час і зміни всі,
На вірність присягаючи кірасі.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Ні, часе, не хвалися, змін нема;
Нові ти зводиш піраміди й вежі,
Щоб здивувати нас, але дарма –
То все старе, лише в новій одежі.
Ми любим, щоб усе було старим,
Бо наші дні короткі; ти, одначе,
На нас пускаєш новизну, як дим,
Щоб затуманилося око зряче.
Реєстрами своїми нас не муч,
Все в них брехня – минувшина й сучасне;
Все робиш поспіхом, нашвидкуруч,
Одне засвічуєш – та інше гасне.
Твоєї не лякаюся коси,
Я правдолюб, а ти брехун єси!
Переклав Дмитро Павличко
* * *
Ні, Часе, я все той же. Не хвались,
Що ти мене змінив. Як піраміди,
В епоху давню зведені колись,
Мене не змінять прикрощі і біди.
Наш строк життя – короткий. При сумі
Блукаємо у пошуках маєтків
І віримо, що винайшли самі
Все те, про що дізналися від предків.
Тобі я виклик кидаю щодня:
Нічим ти не здивуєш, не злякаєш.
Минуле й сьогодення – то брехня,
І влади наді мною ти не маєш.
Якщо я другу вірний до цих пір,
То не змінюсь тобі наперекір.
Переклав Олександр Грязнов
